flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення щодо визнання фізичної особи недієздатною, поновлення цивільної дієздатності, встановлення опіки чи піклування, призначення опікуна чи піклувальника

УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової  практики у справах про обмеження дієздатності  фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, поновлення цивільної дієздатності, встановлення опіки чи піклування, призначення опікуна чи піклувальника
 
         Цивільна дієздатність фізичної особи є важливою складовою її правового статусу, що дозволяє їй своїми діями набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Тому вирішення питання про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним, поновлення цивільної дієздатності фізичної особи у судовому порядку є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян.
         Питання щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та піклування, призначення опікуна або піклувальника, та поновлення цивільної дієздатності  розглядаються судом в порядку окремого провадження, який врегульовано розділом IV Цивільного процесуального кодексу України.

         Крім норм Цивільного процесуального кодексу України, суд керується постановою  Пленуму Верховного Суду України  від 28 березня 1972 р. № 3 "Про судову практику по справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" (зі змінами, внесеними ППВСУ № 13 від 29.11.1974; № 4 від 24.04.1981; № 3 від 30.03.1984; № 13 від 25.12.1992; № 15 від  25.05.1998). 

 Справи про визнання фізичної особи недієздатною

         В Таблицях 1,2,3 представлені статистичні дані за 2012 - перше півріччя 2014 року  по справам  про визнання  фізичної  особи  недієздатною:
2012 рік
                                                                                                       Таблиця 1
Залишок справ
Надійшло заяв
Повернуто, відмовлено у відкритті
РОЗГЛЯНУТО    СПРАВ
Залишок справ
ВСЬОГО
задоволено
відмовлено
2
2
 
3
3
 
1
 
         В 2012 році на розгляді в суді перебувало  4 справи про визнання фізичної особи недієздатною, з яких розглянуто було 3 справи - 75,0 % справ зазначеної категорії. У всіх розглянутих справах вимоги були задоволені.
 
2013 рік
                                                                                                                Таблиця 2
Залишок справ
Надійшло заяв
Повернуто, відмовлено у відкритті
РОЗГЛЯНУТО    СПРАВ
Залишок справ
ВСЬОГО
задоволено
відмовлено
1
4
 
2
2
 
3
 
         В 2013 році перебувало в провадженні суду 5 справ про визнання фізичної особи недієздатною, з яких 2 (40%) було розглянуто, позовні вимоги у всіх справах задоволені. 
перше півріччя 2014 року
                                                                                                       Таблиця 3
Залишок справ
Надійшло заяв
Повернуто, відмовлено у відкритті
РОЗГЛЯНУТО    СПРАВ
Залишок справ
ВСЬОГО
задоволено
відмовлено
без розгляду
 
3
5
 
7
6
 
1
1
 
         В першому півріччі 2014 року на розгляді суду перебувало 8 справ про визнання фізичної особи недієздатною, у 6 справах винесені рішення (75%), якими задоволені вимоги заявників, одна заява залишена без розгляду, відповідно до наданої заяви.
         Всього протягом 2012 - першого півріччя 2014 років Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу розглянуто з винесенням рішення 11 справ про визнання фізичної особи недієздатною.
         В 2012- першому півріччі 2014 року спостерігалося збільшення кількості надходження справ про визнання фізичної особи недієздатною.
 
         Відповідно до ст. 236 ЦПК України, заява про  визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу. Всі справи, що були розглянуті Інгулецьким районним судом в 2012 - 1 півріччі 2014 років про визнання фізичної особи недієздатною, розглядались за місцем мешкання цих осіб ( що підтверджувалось наданими суду доказами - довідками з місця мешкання, копіями паспортів).
         Оскільки  визнання фізичної особи недієздатною суттєво зачіпає права та інтереси особи, законом передбачено обмежене коло осіб, які мають право бути заявниками у цих категоріях справ. Згідно зі ст. 237  ЦПК України, справа про визнання громадянина недієздатним внаслідок психічної хвороби чи недоумства може бути розпочата за заявою членів його сім'ї, близьких родичів, незалежно від їх спільного проживання, органу опіки і піклування, наркологічного або психіатричного закладу. Цей перелік є вичерпним. Зі  справ, що перебували на розгляді в суді протягом аналізуємого періоду, в одному випадку заявником був орган опіки та піклування в особі виконкому Інгулецької районної у місті ради, в усіх інших з заявами про визнання фізичних осіб недієздатними звертались родичі та члени сім`ї - дружина, мати, батько, брат, сестра.
         За загальним правилом всі справи окремого провадження розглядаються суддею одноособово. Що стосується справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, то вони розглядаються судом у складі одного судді і двох народних засідателів.
         Розгляд справ здійснюється за обов`язкової участі органу опіки та піклування, а також,  з 2013 році в  практику суду ввійшло  залучення до розгляду справ даної категорії прокурора. Прокурор м.Кривого Рогу звернувся в суди з проханням повідомляти органи прокуратури про розгляд справ деяких категорій,- усиновлення дітей іноземцями, позбавлення батьківських справ, надання особі психіатричної допомоги, визнання фізичних осіб недієздатними, обмежено дієздатними та деяких інших, з метою ефективного використання представницьких повноважень прокурора на захист інтересів держави та громадян в суді. Тому судом направляються повідомлення до прокуратури про розгляд справ даної категорії і прокурор бере участь в судовому засіданні і його думка враховується судом при винесенні рішення.
  В усіх справах про визнання фізичної особи недієздатною судом призначалась судово-психіатрична експертиза. Відповідно до ст. 145 ЦПК України, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи, то призначення експертизи є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін.   Експертиза в справах аналізуємої категорії призначалась за письмовими заявами  заявників, іноді, - клопотаннями зацікавленої особи - органу опіки та піклування - заявленими в судовому засіданні.
 Наприклад, у справі № 416/63/3/2012 (пр. № 2-о/213/4/13) за заявою             ОСОБА_1, заінтересована особа - орган опіки і піклування  в особі Інгулецької районної у місті ради, про визнання недієздатною ОСОБА_2, встановлення опіки та призначення опікуна, клопотання про призначення експертизи було заявлено представником заінтересованої особи в судовому засіданні.
         Заявниця ОСОБА_3, яка звернулась до суду із заявою про визнання ОСОБА_4 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна, разом із вищевказаною заявою надала заяву про забезпечення доказів, у якій просила суд призначити судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_4 ( № 213/97/14-ц пр. № 2-о/213/18/14).
         Відповідно до ст. 239 ЦПК, експертиза призначається судом за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи.  Даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров`я, виписка з історії хвороби, інші документи видані лікувально-профілактичними закладами.
         У справах містяться як докази наявності психічного розладу фізичних осіб, щодо яких ставиться питання про визнання їх недієздатними,  довідки до Актів огляду МСЕК, виписки з амбулаторної карти хворого, копії посвідчень інваліда,  довідки пенсійного фонду про отримання пенсії по інвалідності.
         Наприклад, у справі № 213/4512/13-ц  (пр.№ 2-о/213/6/14) за заявою           ОСОБА_5 про визнання ОСОБА_6 недієздатним та призначення опікуна, заявниця, на підтвердження того, що ОСОБА_6 має психічний розлад здоров`я, надала виписку із медичної амбулаторної карти та довідку управління Пенсійного фонду в тому, що він отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання.
         На вирішення експерта ставляться питання: Чи страждає особа психічним захворюванням? Чи здатна вона  розуміти значення своїх дій та керувати  ними?  Чи  потребує  вона стороннього догляду та  встановлення опіки? Також, відповідно до ст. 144 ЦПК в ухвалі суду зазначається  найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; іноді встановлюється строк проведення експертизи, перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за ст. ст. 384, 385 КК України.
            У всіх справах про визнання фізичної особи недієздатною, розгляд справи відбувався без участі цих осіб.
         Випадків встановлення судом недобросовісних дій заявників при подачі заяв про визнання осіб недієздатними в 2012 - першому півріччі 2014 року  не було.
         Строки розгляду справ:
- в строк  менше 1 місяця розглянуто 4 справи (36,4 %),
- від 1 до 2 місяців - 3 справи (27,2 %) ,
- від 2 до 3 місяців - 4 справи (36,4 %).
         Необхідно зазначити, що ці строки обчислювались без урахування строку проведення експертизи, оскільки у всіх справах на час проведення судово-психіатричної експертизи провадження зупинялось. Якщо говорити про строк від надходження заяви до суду до винесення рішення, справи розглядались у строк від 3 до 7 місяців.
         Проведення експертизи, в середньому, займає 3,5 місяці - від винесення ухвали про призначення експертизи та зупинення провадження у справі до винесення ухвали про поновлення провадження у справі. Іноді при призначенні експертизи судді встановлюють строк її проведення - місяць з дня отримання ухвали суду та матеріалів. Як правило,  у разі  своєчасного надання матеріалів - амбулаторних карток з лікарень, психоневрологічного диспансеру - експертиза проводиться своєчасно.
         Резолютивна частина рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною  має відповідати вимогам ст. 241 ЦПК України: визнаючи особу недієздатною, суд   встановлює над нею  опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй  опікуна.
         Щодо змісту резолютивної частини рішень у справах про визнання фізичних осіб недієздатними, практика суду дещо відрізняється. В половині рішень зазначається про встановлення опіки, а в інших - особа визнається недієздатною та призначається опікун.
  Наприклад у справі № 213/97/14-ц (провадження № 2-о/213/18/14) резолютивна частина рішення виглядає наступним чином:
" Заявлені вимоги ОСОБА_7 про визнання недієздатним та призначення опікуна – задовольнити.
ОСОБА_8, 06.10.1978р.н., уродженця м. Інгулець Дніпропетровської області, визнати недієздатним.
         Призначити  ОСОБА_9, 02.07.1971р.н., уродженку м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл., що мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, АДРЕССА_1, опікуном недієздатного ОСОБА_8, 06.10.1978р.н., уродженця м. Інгулець Дніпропетровської області, який проживає за адресою:  м. Кривий Ріг, АДРЕССА_2."
         Вважаємо, що на це питання варто звернути увагу та надати відповідні роз`яснення.

         Також необхідно зазначити, що в жодному з винесених рішень момент визнання фізичної особи недієздатною не визначається. Тобто, за загальним правилом, особи,  щодо яких винесені рішення суду, вважаються недієздатними з часу набрання законної сили рішенням суду.

 Справи про поновлення цивільної дієздатності

         За 2012 - перше півріччя 2014 року Інгулецьким районним судом  м.Кривого Рогу розглянута одна справа про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи  в 2013 році - № 213/3370/13-ц (пр. № 2-о/213/51/13) за заявою ОСОБА_10 про поновлення цивільної дієздатності його батька ОСОБА_11
         При розгляді даної справи суд керувався роз`ясненнями  постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 р. № 3 "Про судову практику по справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" в якій зазначається, що  в справах про поновлення дієздатності є обов`язковим проведення судово-психіатричної експертизи. Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання.
  ОСОБА_10 звернувся із заявою до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу про поновлення цивільної дієздатності його батька ОСОБА_11, якого рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 18.08.2005 року було визнано недієздатним. По даній справі була проведена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, згідно висновку якої, ОСОБА_12  виявляє астенічний розлад обумовлений перенесеною спінальною травмою, але психічний стан ОСОБА_11,  у порівнянні з 2005 роком,  значно покращився. ОСОБА_12 за своїм психічним станом в теперішній час може розуміти значення своїх дій та керувати ними, адекватно реагувати на навколишнє середовище. Тому суд вирішив  поновити цивільну дієздатність ОСОБА_11 та припинити над ним опіку. Рішення Інгулецького районного суду від 18.08.2005р. по справі 2-498/2005, про визнання недієздатним ОСОБА_11,- скасувати.

          За загальними правилами суд, який ухвалив рішення, не вправі його змінити чи скасувати. Однак, у зв’язку із специфікою справ окремого провадження взагалі та справ про обмеження фізичної особи у дієздатності чи визнання фізичної особи недієздатною зокрема,  поновлення цивільної дієздатності відбувається шляхом скасування рішення суду про визнання особи недієздатною.  Пояснюється це особливістю повноважень суду при розгляді таких справ. У цьому випадку не розглядається питання про наявність чи відсутність підстав для обмеження у дієздатності чи визнання недієздатною, а те, чи існують підстави для поновлення такої особи у дієздатності. Тому і мова йде про те, що суд не переглядає власного рішення. У випадку ж виникнення сумніву щодо законності та/або обґрунтованості ухваленого рішення суду про визнання особи недієздатною, не постає питання про поновлення у дієздатності, а повинен відбуватися перегляд рішення суду в апеляційному, касаційному порядку чи у зв’язку з винятковими обставинами у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

 Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

 
2013 рік
Таблиця 4
Залишок справ(заяв)
Надійшло заяв
Повернуто, відмовлено у відкритті
РОЗГЛЯНУТО    СПРАВ
Залишок справ (заяв)
ВСЬОГО
задоволено
відмовлено
 
2
1
 
 
 
1
 
2014 рік
Таблиця 5
Залишок справ (заяв)
Надійшло заяв
Повернуто, відмовлено у відкритті
РОЗГЛЯНУТО    СПРАВ
Залишок справ (заяв)
ВСЬОГО
задоволено
відмовлено
1
 
1
 
 
 
 
 
         Відповідно до приведених в таблицях 4,5 даних, в 2013 році  до суду надходило дві заяви про  обмеження дієздатності фізичної особи.  Обидві заяви   залишались без руху та повертались, у зв`язку з неусуненням недоліків.
         Справи про визнання громадянина обмежено дієздатним можуть бути порушені лише за заявою осіб, зазначених у законі - ст.237 ЦПК України. Таким чином, коло цих осіб обмежене і розширеному тлумаченню не підлягає.  Обидві заяви подавались ОСОБА_13 про визнання обмежено дієздатною її дочки ОСОБА_14 
         Справи про визнання фізичної особи обмежено дієздатною суд розглядає з обов'язковою участю представників органів опіки і піклування, відповідно до ч.1 ст.240 ЦПК України тому що, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, він встановлює над нею піклування і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника (ч.1ст. 241 ЦПК).
         Відповідно ППВСУ від 28.03.1972 року № 3, суд має витребувати докази, які підтверджують факти зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, а також, що громадянин ставить себе і свою сім`ю в тяжке матеріальне становище. Встановлення тільки одного факту зловживання особою спиртними напоями або наркотичними засобами чи токсичними речовинами не повинно призводити до висновку про необхідність обмеження в дієздатності. Обмеження у дієздатності припускається лише в тому разі, коли внаслідок такого зловживання особа ставить себе чи свою сім'ю, а також осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, в скрутне матеріальне становище.
         Так, у справі № 213/3830/13-ц (пр. № 2-о/213/61/13) підставою для залишення без руху заяви ОСОБА_13 про визнання обмежено дієздатною її дочки ОСОБА_14 стало те, що в заяві не  були викладені обставини, що свідчать про психічний розлад ОСОБА_14, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких ОСОБА_14, поставила себе чи свою сім’ю   у скрутне матеріальне становище. Не зазначена в заяві мета, для досягнення якої необхідно обмежити ОСОБА_14  у дієздатності, а також стосовно яких прав варто обмежити її дієздатність.
         Тобто, суд визнав, що в судовому рішенні необхідно вказувати у чому конкретно повинно виявлятися обмеження в дієздатності. Це питання є дискусійним в юридичній літературі, деякі автори рекомендують вказувати у судовому рішенні, у чому конкретно виявляється обмеження дієздатності: у забороні укладення угоди по розпорядженню майном, отримувати заробітну плату, пенсію, стіпендію або інші види доходів та розпоряджатися ними. Інші вважають, що такі рекомендації, навпаки, призведуть до труднощів у виконанні рішення і тому в резолютивній частині рішення слід вказувати лише про обмеження фізичної особи в дієздатності. Тому   це питання потребує роз`яснення.

         Також, в обох заявах про обмеження фізичної дієздатності фізичної особи  відсутність подання органу опіки та піклування про призначення піклувальника,  стало причиною залишення  заяв  без руху та в подальшому - повернення.