На виконання завдання апеляційного суду Дніпропетровської області за № 8-ЕП-448 від 25.02.2015 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу проведено вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, що стосується питання експертизи при розгляді цивільних справ за період з 2013 по 2014 роки.
Відповідно до Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994р. зі змінами, який визначає правові, організаційні і фінансові основи судово- експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зі змінами і доповненнями,
основними видами (підвидами) експертизи є:
- Криміналістична: почеркознавча та авторознавча; технічна експертиза документів; балістична; трасологічна; біологічна та ін.
- Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна (оціночно-будівельна); земельно-технічна (оціночно-земельна); пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна.
- Економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
- Товарознавча: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча.
- Експертиза у сфері інтелектуальної власності.
- Психологічна.
- Мистецтвознавча.
- Екологічна.
1. У 2013 році Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу по цивільним справам, а саме справам позовного провадження призначались наступні види (підвиди) експертиз :
- товарознавча /автотоварознавча/;
- технічна /будівельно-технічна/;
- почеркознавча;
- трасологічна;
- судово-медична генетична.
Всього серед 1013 розглянутих справ позовного провадження в 2013 році по 19 справам судом призначалось проведення даних видів експертиз.
Також, у 2013 році по цивільним справам окремого провадження за заявами про визнання фізичної особи недієздатною, обмежено недієздатною та поновлення цивільної дієздатності судом призначались амбулаторні судово-психіатричні експертизи. При розгляді справ даної категорії на підставі ч.1 ст.239 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Відповідно до ст.21 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000р. зі змінами та доповненнями, судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
В 2013 році Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу проведення судово-психіатричної експертизи було призначено по 2-м справам окремого провадження за заявами про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності .
У 2014 році Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу по цивільним справам, а саме справам позовного провадження призначались такі види експертиз :
- товарознавча та автотоварознавча;
- будівельно-технічна;
- судово-медична генетична /молекулярно-генетична/.
Всього серед 1098 розглянутих справ позовного провадження в 2014 році по 15 справам судом призначалось проведення даних видів експертиз.
В 2014 році Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу проведення судово-психіатричної експертизи було призначено по 10-ти справам окремого провадження за заявами про визнання фізичної особи недієздатною та обмежено недієздатною.
Слід зазначити, що найбільш поширеними видами експертиз, які призначались судом на протязі 2013 - 2014рр. були товарознавчі та технічні - майже 65% від загальної кількості призначених експертиз по справам за вказаний період. Дані види експертиз призначаються по справам таких категорій, як поділ майна подружжя, визнання права власності на майно у порядку спадкування та за набувальною давністю (спори про право власності та спадкове право). Близько 26,5% серед кількості розглянутих справ займають судово-медичні генетичні /молекулярно-генетичні/ експертизи, які призначаються по справам про спори, що виникають із сімейних правовідносин (встановлення батьківства або материнства, оспорювання батьківства / виключення запису про батька з актового запису про народження дитини/), а також по справам про спадкове право. Найменш поширеними видами експертиз є почеркознавчі (майже 6%) та трасологічні (2,9%). Почеркознавчі експертизи, як правило, призначаються по справам про спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу (стягнення боргу за кредитними договором, визнання договору поруки недійсним).
Так, в попередні роки, а саме 2009 - 2010рр., по цивільним справам про відшкодування шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу призначалась така експертиза, як гідрогеологічна, проведення якої було доручено не судовим експертам, а спеціалізованому вищому закладу освіти - науковим співробітникам кафедри гідрогеології та інженерної геології Національного гірничого університету м. Дніпропетровськ через відсутність фахівців в експертних установах в даній галузі.
2. При призначенні експертиз по цивільним справам виникають проблемні питання щодо проведення експертиз в інших регіонах, є випадки, коли рекомендовано звертатись про продовження строків проведення експертизи у зв'язку з великим обсягом роботи та навантаження експертів.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз відносяться до судових витрат. Якщо стороною по справі не сплачуються витрати на проведення експертизи, висновок експерта до суду не направляється, хоч це питання можливо було б вирішити у примусовому порядку при винесенні остаточного рішення по справі, так як на підставі ст.86 ЦПК України у разі не оплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.
Існують проблемні питання щодо призначення експертизи у справах про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини ( ст.136 Сімейного кодексу України), що тільки у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Виникають питання щодо потрібності призначення такої експертизи, коли відповідач не заперечує проти позову. На цей час сторони не завжди мають достатньо коштів для проведення такої експертизи.
3. Цивільним процесуальним кодексом України, а саме ст.ст.143-145 визначений порядок призначення експертизи в цивільних справах.
Так, відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.3 ст.143 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. На підставі ч.4 ст.143 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.
Експертиза на підставі ч.1 ст.144 ЦПК України призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об'єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. При визначенні об'єктів та матеріалів, що підлягають направленню на експертизу, суд у необхідних випадках на підставі ч.3 ст.144 ЦПК України вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків.
Так, по цивільній справі №2/213/26/13 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним, під час судового розгляду справи ухвалою суду від 06.12.2012 року відповідно до ст.143 ЦПК України призначено проведення судової почеркознавчої експертизи. Представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи виконано у заяві про надання згоди на укладення кредитного договору ОСОБА_3 від 08.06.2007 року підпис тією особою (ОСОБА_1) від імені якої він зазначений, або іншою особою? Представник третьої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи. Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що для відповіді на поставлене позивачем питання необхідні спеціальні знання, суд вважав за необхідне призначити по справі судову почеркознавчу експертизу. Судом на час проведення експертизи провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.202 ЦПК України зупинено. Відповідно до ч.1 ст.144 ЦПК України, в резолютивній частині ухвали визначені питання, з яких потрібні висновки експертів, найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи, строк для проведення експертизи, перелік матеріалів, що передаються для дослідження - матеріали цивільної справи, відповідні оригінали документів, а також зазначено про попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - про кримінальну відповідальність за ст.ст.384 - 385 КК України.
Відповідно до ст.145 ЦПК України, призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:
1) характер і ступінь ушкодження здоров'я;
2) психічний стан особи;
3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Так, по цивільній справі №2-о/213/51/13 за заявою ОСОБА_5 про поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_6,на підставі ст.145 ЦПК України, для встановлення психічного стану особи та для вирішення питання про поновлення цивільної дієздатності ОСОБА_6, ухвалою суду від 29.08.2013 року було призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу. Проведення експертизи було доручено експертам відділення судово-психіатричної експертизи обласного комунального закладу “Гейківська психоневрологічна лікарня” , на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено. Відповідно до ч.1 ст.144 ЦПК України, в резолютивній частині ухвали по даній справі окремого провадження також: визначені питання, з яких потрібні висновки експертів, найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи, строк для проведення експертизи, перелік матеріалів, що передаються для дослідження - відповідні оригінали медичних документів, а також зазначено про попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
При розгляді справ окремого провадження за заявами про визнання фізичної особи недієздатною, обмежено недієздатною та поновлення цивільної дієздатності, суд на підставі ч.1 ст.239 ЦПК України за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Відповідно до ч.2 ст.239 ЦПК України, у виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.
4. Відповідно до ч.1 ст. 146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. У разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд на підставі ч.2 ст.146 ЦПК України має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.
Так, в ухвалах суду про призначення експертизи в резолютивній частині обов'язково зазначається відповідно до ст.146 ЦПК України про наслідки ухилення сторін від участі в експертизі.
При здійсненні даного узагальнення було встановлено, що по цивільним справам, по яким було призначено проведення експертиз, фактів явного ухилення сторін від участі у проведенні експертизи встановлено не було. Слід зазначити, що експертними установами у разі несвоєчасного отримання, неотримання від сторін необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, направлялись повідомлення та нагадування про необхідність надання тих чи інших документів або про необхідність явки сторін в експертну установу для проведення експертизи. В разі неодноразового виконання вимог експертної установи про необхідність прибуття сторін або надання документів, ухвала суду про призначення експертизи експертною установою поверталась на адресу суду без виконання із зазначенням причин повернення.
Так, по справі № 2/213/76/13за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Інгулецький відділ РАЦС Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області про виключення з актового запису свідчень про батька, ухвали суду від 06.12.2012р. та від 10.04.2013р. про проведення судово-генетичної експертизи були повернуті без виконання на адресу суду у зв'язку з неодноразовою неявкою відповідачки на експертизу. По даній справі ухвалою суду від 08.07.2013 року позовна заява була залишена без розгляду за заявою позивача на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.
В 2013 - 2014 рр. ухвали про примусовий привід відповідача на проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства судом не виносились.
5. Призначення експертизи в цивільних справах допускається як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього. Відповідно до ст.147 ЦПК України, експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду.
Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок, який приєднується до справи. Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання.
Так, відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зі змінами і доповненнями, висновок експерта складається з обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку.
Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.
Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.
При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:
- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;
- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;
- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Так, по справі №2/213/10/14 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів П’ята криворізька державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин (батьківства) та визнання права на спадкування за законом, ухвалою суду від 09.07.2013 року була призначена судова молекулярно-генетична експертиза. Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просила суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_11, зазначивши, що вона є його донькою, та визнати за нею право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_11, померлого 01.10.2010 року. У зв’язку з тим, що для вирішення питання щодо можливості біологічного батьківства померлого ОСОБА_11 необхідні спеціальні знання, суд вважав за необхідне призначити судово-генетичну експертизу у справі, а для дослідження експертам направити витребуваний парафіновий блок за № 1927 зі зразками тканин (пухлини) померлого, що зберігався в патологоанатомічному відділенні лікарні. З листа Дніпропетровського ОКЗ “Бюро судово-медичної експертизи” від 04.03.2013 року вбачається, що проведення судово-генетичної експертизи для встановлення факту батьківства померлого громадянина можливе за його біологічними зразками, а саме: зразками крові, зразками кісток, гістологічними препаратами, зразками тканин, в тому числі, що зберігаються в парафінових блоках. При винесенні рішення, судом відповідно до ст.212 ЦПК України було досліджено письмові матеріали справи, а саме висновок експертизи, встановлені факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи за №248 від 20.09.2013 року проведеної ОКЗ “Бюро судово - медичної експертизи Дніпропетровської ОДА, за ухвалою суду,встановлено, що померлий 01.10.2010 року громадянин ОСОБА_11, 14.08.1941 року народження, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_8, 29 липня 1966 року народження. Вірогідність того, що ОСОБА_11 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_8, за результатами даної експертизи складає не менше 99,97% /а.с.92-96/. Відповідно до методичних рекомендацій використання ДНК у судово-медичних експертизах, батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність для дуету (передбачуваний батько - дитина), складає не менше ніж 99,9%. Таким чином, суд вважав, що в судовому засіданні факт батьківства ОСОБА_11 щодо позивача ОСОБА_8 доведено. Рішенням суду від 11.02.2014 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про встановлення факту родинних відносин (батьківства) та визнання права на спадкування за законом були задоволені частково.
6. Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань. Відповідно до ч.1 ст.148 ЦПК України, комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.
В період з 2013р. по 2014р. Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу проведення комісійних експертиз не призначалось.
Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань. Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
Так, по справі №2/213/15/14 за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_13 про поділ спільного майна подружжя, ухвалою суду від 30.04.2013р. було призначено проведення судової будівельно-технічної та автотоварознавчої експертиз. Експертною установою була проведена комплексна судова будівельно-технічна та автотоварознавча експертизи, висновок якої був складений та підписаний двома судовими експертами, які виконували дану комплексну експертизу - будівельно-технічну частину - експерт по спеціальності "Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів"; автотоварознавчу частину - експерт по спеціальності "Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу".
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.
Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України,якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Так, по справі №2/213/27/13 за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_15, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Інгулецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання батьківства та стягнення аліментів, ухвалою суду від 24.01.2013р. було призначено проведення повторної судово-генетичної експертизи.
У судовому засіданні відповідач та його представник зазначили, що на підставі ухвали Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2012 року, у відділенні судово-медичної імунології Дніпропетровського ОКЗ “Бюро судово-медичної експертизи” 19 листопада 2012 року була розпочата судово-медична молекулярно-генетична експертиза з встановлення батьківства громадянина ОСОБА_15 у відношенні дитини ОСОБА_14, 05.11.2011 року народження, народженої громадянкою ОСОБА_14 Відповідно до висновку експерта № 256 встановлено, що ОСОБА_15 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_14
Відповідач з зазначеним висновком експерта не згоден, так як вважав, що висновок експерта є необґрунтованим та недостатньо мотивованим. Згідно ч. 2 ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Беручи до уваги недоліки проведеного експертного дослідження та неналежне оформлення експертного висновку, суд вважав, що клопотання відповідача та його представника про проведення повторної експертизи підлягає задоволенню. Враховуючи, що для відповіді на поставлене представником відповідача питання необхідні спеціальні знання, суд вважав за необхідне призначити по справі повторну судово-генетичну експертизу. Проведення повторної судово-генетичної експертизи було доручено експертам Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи.
За період 2013 - 2014рр. рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу по цивільним справам, по яким призначались експертизи, в апеляційному порядку оскаржувались, але не скасовувались та не змінювались.
_03_03.png)
