Узагальнення розгляду кримінальних справ у сфері службових злочинів розглянутих в 2012 - 1 півріччі 2013 року

   У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я 

 практики  застосування  Інгулецьким  районним  судом  м.Кривого Рогу норм матеріального закону  у справах про злочини у сфері службової діяльності  та професійної діяльності, пов`язаної із наданням публічних послуг по справах, розглянутих в  2012 - 1 півріччі 2013 року

  Злочини у сфери службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, які посягають на встановлений порядок реалізації службовими особами своїх повноважень (управлінських функцій) в межах наданих їм прав та покладених на них обов’язків, якими заподіюється шкода правам, свободам, чи охоронюваним (законним) інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а також авторитету органів влади, об’єднань громадян, суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, від імені та (або) в інтересах яких діють службові особи.

  З 1 липня 2011 р. вступили в силу Закони України «Про засади запобігання та протидії корупції» № 3206-VI та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» № 3207-VI, прийняті Верховною Радою України 7 квітня 2011 р. Цими законами суттєво змінюється система відповідальності, в тому числі і кримінальної, за корупційні правопорушення. Зокрема основними нововведеннями є загальна зміна системи злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, їх криміналізація. У зв’язку з цим, було змінено назву розділу XVII Особливої частини КК України, який отримав назву «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг» та розширено перелік злочинів віднесених законодавцем до цього розділу.

  В  провадженні Інгулецького  районного суду м.Кривого Рогу в 2012 році перебувало 15 справ по злочинам в сфері службової діяльності, відповідальність за скоєння яких встановлена розділом XVII Кримінального кодексу України. Розглянуто - 10 справ, з них:

   - з винесенням вироку - 4 справи  (40,0 % розглянутих справ);

   - закрито  провадження - 6 справ  (60,0 %).

  Всього в 2012 році в провадженні суду перебувало  422 кримінальні справи, питома вага справ по злочинам у  сфері службової діяльності  від загальної кількості справ  складає  3,6 %. 

  Підставами для закриття справ по службовим злочинам в 2012 році були:  застосування Закону України "Про амністію" (дві справи), закриття справи у зв`язку з дійовим каяттям  (ст. 45 КК), закінчення строків давності (ст. 49 КК), у зв`язку зі зміною обстановки (ст.48 КК), у зв`язку з передачею особи на поруки (ст.47 КК).

  З чотирьох вироків, винесених у справах по службовим злочинам в 2012 році, один вирок скасовано судом апеляційної інстанції, справу направлено на новий розгляд.  Це вирок у справі № 1/416/132/2012 за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч.2 ст.364, ст.219, ст.209 ч.1 КК України, яким ОСОБА_10 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ст. 219 КК України та виправдано за ст. 209 ч.1 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину. 

   В 1 півріччі 2013 року в провадженні суду перебувало 64 кримінальні справи, з них у сфері службової діяльності - 5 справ, всі - із залишку 2012 року. Питома вага справ у сфері службових злочинів в загальній кількості справ, що перебували на розгляді  в першому півріччі 2013 року складає  7,8 %.

  З винесенням вироку в 1 півріччі 2013 року розглянуто  2 справи, або  40,0 % справ даної категорії, закрита 1 справа (20,0%). Дві справи на кінець першого півріччя 2013 року залишились нерозглянутими. Всього судом в 1 півріччі 2013 року розглянуто 50 кримінальних справ, частка справ по службовим злочинам серед  розглянутих  складає  6,0 %.        

  В 1 півріччі 2013 року закрита справа  пр. № 1/213/36/13 за обвинуваченням ОСОБА_1. за ст. 367 ч.2 КК, обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу.

  Вирок по справі № 1/213/51/2013  за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.364 ч.1, ст.366 ч.1 КК України, винесений в першому півріччі 2013 року, на теперішній час на набрав чинності, оскільки оскаржений в апеляційному порядку та  переглядається апеляційним судом.

  Крім того, в 2012 - першому півріччі 2013 року в провадженні суду перебувало три справи по злочинам, що відносяться до спеціальних видів службових злочинів, вчинення яких також обумовлено службовим становищем суб`єкта, однак при їх здійсненні основним безпосереднім об`єктом є інші суспільні відносини: злочини проти життя та здоров`я (ст.132 КК), волі та гідності особи (ч.2 ст.149 КК), виборчих, трудових та інших прав (ст.159,  ч.2 ст. 161, ч.2 ст. 162, ч.1 ст. 173 КК), власності (ч.2 ст.191 КК) та  ін.  Це кримінальні справи  по обвинуваченню осіб за сукупністю злочинів, передбачених  ст.191 КК України та ст.366 КК України.  В статистичній звітності суду зазначені справи обліковуються як злочини проти власності, оскільки санкція статті 191 КК передбачає більш тяжке покарання, ніж ст.366 КК.

  При  кваліфікації  дій  особи, які містять ознаки зловживання службовим становищем, службове зловживання кваліфікується за ст.364 КК лише за умови, якщо відповідальність за вчинене службовою особою діяння не передбачена іншими нормами КК, які встановлюють відповідальність за спеціальні види зловживань. Стаття 364 КК співвідноситься із зазначеними статтями як загальна та спеціальна норми, тому при вирішенні питання про кваліфікацію діяння у таких випадках повинна застосовуватись  спеціальна норма.

  Таким чином, в 2012 - першому півріччі 2013 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу з винесенням вироку розглянуто 6 справ. Один вирок скасовано, один - не набрав чинності, тобто, законної сили набрало чотири вироки на шість осіб у справах  категорії,  що аналізується.

  Об’єктивна сторона злочинів у сфері службової діяльності характеризується тим, що деякі з них (ст.ст. 364, 364-1 і 367, 369-2 КК) можуть вчинятися як шляхом дії так і бездіяльності, тоді як інші (ст.ст. 365, 365¹, 366, 368, 368², 368³, 368-4, 369, 370 КК) – лише активною поведінкою – діями.

  Так,  співробітники міліції - інспектори  ДПС ОСОБА_5., ОСОБА_6,  ОСОБА_7, яких вироком суду у справі пр.№ 1/416/73/2012  визнано винними за зловживання службовим становищем, (ст.364 ч.3 КК) здійснюючи охорону гро-мадського порядку на службовому автомобілі, затримали трьох осіб, які таємно викрали поливну  металеву діжку з території дачної ділянки. Діючи всупереч інтересам служби та в порушення посадової інструкції,  ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не вжили заходів для припинення злочину і забезпечення майна громадянина та обернули на свою користь металеву діжку, викрадену іншими особами.  Вирок у цій справі переглядався судами апеляційної та касаційної інстанції, кваліфікація злочину визнана правильною, вирок залишено без змін.

  Злочинні дії засудженого  за ст. 364 ч.2  КК України  у справі  пр. № 1/416/151/2012 директора КЖП № 28 ОСОБА_8 виразились в тому, що він, на підставі акту приймання-передачі основних засобів, передав на балансовий облік Управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради транспортні засоби, які були власністю підприємства та перебували в  податковій заставі.

  ОСОБА_9, визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених ст. 368-3 ч.3 КК України та ст. 366 ч.1 КК України, будучи службовою особою юридичної особи приватного права - головою ТСББ -  склала довідку з місця проживання, в яку внесла завідомо неправдиві дані про проживання без реєстрації особи в будинку ТСББ та видала завідомо неправдивий документ для подальшого використання, отримавши за це неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі  2000 грн.

  Серед притягнутих до відповідальності три суб`єкта - службовці органів державної влади місцевого рівня (інспектори ДПС ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7), одна особа - керівник юридичної особи публічного права районного рівня (ОСОБА_8) та що одна особа - керівник юридичної особи приватного права  районного  рівня  (голова правління ТСББ ОСОБА_9).

  Обираючи покарання у справах про злочини в сфері службової діяльності, судді враховували усі обставини справи, характер діяння і спосіб його вчинення, особливо звертаючи увагу на суб’єктивні складові злочинів, а саме: мотиви злочину, особу винного (матеріальний стан, вік, стан здоров’я, родинний стан, перебування на його утриманні неповнолітніх осіб, поведінка за місцем проживання та роботи), те, що особи або вперше притягувались до кримінальної відповідальності, або, в силу ст. 89 КК України, вважались такими, що не мають судимості, а також обставини, які пом’якшували покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної злочином  шкоди.

  Усі ці обставини та різне їх поєднання, на думку суддів, істотно знижували ступінь небезпечності винної особи для суспільства, а тому давали суддям підстави для звільнення засуджених від відбування покарання, згідно ст.75 КК України  та призначення покарання  із застосуванням ст. 69 КК України.

  Так, засудженій ОСОБА_9  суд обрав покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленою санкцією ст. 368-3 ч.3 КК України, а саме - штраф в сумі 2000 грн. - та без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади.

  Засуджені  ОСОБА_8., ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, звільнені від його відбування  з випробуванням. Також всім засудженим призначено додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади.