У газеті «Закон і Бізнес» опубліковано статтю "Хто везе, того і навантажують"

На Дніпропетровщині підрахували, що ДСАУ майже вдвічі занизила необхідну кількість суддів у новоутвореній установі

На останньому з’їзді суддів служителів Феміди заспокоювали, що всім знайдуться посади в укрупнених установах. Водночас під шумок реформ у новоутворених окружних судах на одній-двох одиницях таки намагаються зекономити, попри модельне та реальне навантаження.

Три в одному

У середині квітня Вища рада правосуддя погодила тимчасову кількість суддів для установ першої ланки, які перебувають у стадії ліквідації/реорганізації ще з грудня 2017 року. У рішенні серед іншого відзначається відсутність узгодженої позиції Державної судової адміністрації та судів щодо граничної чисельності законників. Водночас ДСАУ зобов’язано у місячний термін передати до ВРП доопрацьовані пропозиції окружних судів, оскільки при визначенні потрібної кількості людей у мантіях не враховані дослідження нормативів часу, необхідного для розгляду справ.

Голови Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Олексій Нестеренко, Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Наталя Вікторович та Широківського районного суду Дніпропетровської області Олена Леонідова звернулися до Вищої ради правосуддя, ДСАУ та Ради суддів зі спільною

пропозицією щодо штатної чисельності Четвертого окружного суду м.Кривого Рогу, який утворюється на базі їхніх установ.

Зокрема, наголошується, що погоджена кількість 18 суддів для 4-го ОС м.Кривого Рогу менша, ніж сумарна штатна чисельність служителів Феміди цих трьох установ (Інгулецький — 7, Дзержинський — 1 та Широківський — 3 судді). Причому для обчислень взято до уваги тільки пропозицію ДСАУ з урахуванням модельного річного навантаження на одного суддю в кількості 183 справи.

Ці суди не вперше здійснюють аналіз навантаження з урахуванням середніх витрат часу на розгляд справ для обчислення обґрунтованої штатної чисельності суддів. Наприклад, у 2014 році для цього було використано додатки до пояснювальної записки РСУ у вигляді таблиць середнього часу розгляду судових проваджень певних категорій. За результатами дослідження було обґрунтовано необхідну штатну чисельність суддів у кількості, що була передбачена на 2014-ий.

У поточному році згадані установи взяли участь у подібному опитуванні, в якому також самостійно визначали кількість необхідних для них годин для розгляду певних категорій справ.

Разом з тим, як наголошується у зверненні, обраний ДСАУ підхід для визначення необхідної кількості суддів шляхом опитування є поверховим та відірваним від реального навантаження в конкретному регіоні та суді.

Неєвропейські показники

Крім того, наполягають судді, цей підхід не лише не узгоджується з новими

процесуальними кодексами, а й суперечить європейській цивілізованій практиці.

Так, у системі органів правосуддя Старого світу не один рік функціонує Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), яка щороку готує звіт «Системи правосуддя в Європі: ефективність та якість правосуддя». Згідно з даними цього звіту останніми роками (2014—2018) середній показник кількості суддів обчислювався за єдиним методом, а саме — у вигляді співвідношення кількості населення на території певної юрисдикції. У країнах Європи він становить 21,3 судді на 100 тис. населення.

Згідно з інформацією управління статистики у м.Кривому Розі на території трьох районів, які підпадатимуть під юрисдикцію 4-го ОС, проживають майже 160 тис. осіб. Тобто, якщо розраховувати необхідну кількість суддів за методом CEPEJ, для здійснення правосуддя в новій установі потрібні 34 судді.

Проте, як повідомляється у зверненні, фактично на початок поточного року правосуддя на території вказаних районів здійснюють лише 11 суддів, з яких в Інгулецькому та Дзержинському — по 5, Широківському — 1. Але й погоджена ВРП штатна чисельність суддів удвічі менша за середній показник у країнах Європи.

За місяць, як за рік

Тільки у 2018 році у трьох указаних судах перебувало в провадженні 18111 справ. При цьому лише під юрисдикцією Дзержинського райсуду м.Кривого Рогу як центрального суду міста перебувають: Криворізька установа відбування покарань №80, Криворізька міська рада, Металургійна районна у місті рада, cлідчий відділ прокуратури Дніпропетровської області, Металургійний та

Криворізький відділи поліції, два відділи державної виконавчої служби, слідчий відділ ДФС, філії страхових компаній та банків тощо. Наявність такої кількості установ та організацій зумовлює надходження значної кількості справ і матеріалів та, відповідно, впливає на рівень навантаження.

Таким чином, під юрисдикцією Дзержинського райсуду м.Кривого Рогу опинилися 4 органи досудового розслідування, що спричиняє значну кількість слідчих дій, у тому числі невідкладних.

У разі функціонування 4-го ОС м.Кривого Рогу під його юрисдикцією перебуватимуть 6 органів досудового розслідування. До того ж відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу розгляд матеріалів досудового розслідування (клопотань, скарг) слідчими суддями має здійснюватися з обов’язковою відеофіксацією. Також під його юрисдикцію потраплять дві установи виконання покарань.

Крім того, поза увагою не можна залишити й ту обставину, що на території Інгулецького та Металургійного районів м.Кривого Рогу розташовані три великих металургійних підприємства: ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат». А це обумовлює надходження значної кількості трудових спорів і спорів, що виникають з питань компенсації шкоди.

Тож, як наголошується у зверненні, визначена ДСАУ модельна кількість справ — 183 на рік на одного суддю — не відповідатиме реаліям, які склалися в судовій системі. Адже середньомісячне навантаження на суддю в січні цього року становило понад 126 справ та матеріалів.

Наприклад, торік навантаження на більшість суддів Дзержинського райсуду м.Кривого Рогу, які мають повноваження, сягало понад 180 справ і матеріалів на місяць! Нині 5 суддів розглядають 35 колегіальних справ, у тому числі й за участю присяжних (у порядку КПК).

В одного із суддів Інгулецького райсуду м.Кривого Рогу навантаження сягнуло 260,6 справ та матеріалів на місяць.

Отже, у випадку функціонування 4-го ОС у запропонованій ДСАУ кількості суддів (18) навантаження на одного, і це за відсутності вакантних посад, становитиме не менш як 1000 справ на рік! Тобто в судовій адміністрації, схоже, керувалися принципом «Хто везе, того і варто навантажувати».

Примушування до понаднормового

Європейські судді, які відвідали міжнародну конференцію «Роль Верховного Суду в демократичному суспільстві», наголосили на існуванні зв’язку між строками розгляду справ та суддівською незалежністю. Вони констатували, що примушування до виконання надмірного обсягу роботи, який ні конкретний суддя, ні будь-хто з його колег не здатний виконати, є посяганням на суддівську незалежність.

У вказаних трьох установах нині загалом здійснюють правосуддя 11 суддів з 20 передбачених. А тому, підкреслюється у зверненні, у разі переведення до 4-го ОС судді, які мають повноваження, отримають навантаження понад 1600 справ на рік, що більш як удвічі перевищує навіть очікуване навантаження згідно із запропонованими штатними розписами, не кажучи вже про модельні 183 справи.

Оскільки очільники трьох установ вважають,

що таке навантаження є понаднормовим, вони пропонують передбачити у штаті 4-го ОС м.Кривого Рогу 34 суддівські посади. Це, за їхнім твердженням, дасть змогу формувати колегії для розгляду кримінальних проваджень на місцях, унеможливить погіршення якості і збільшення строків судового розгляду, а головне — покращить доступ громадян до правосуддя та забезпечить навантаження на суддю принаймні в кількості 532 справи на рік. Щоправда, цей показник можливий за умови заповнення штату суддів 4-го ОС.

Тож виходить, що президенти змінюються, а судова реформа рухається у старому напрямку: вичавлювання із суддів максимуму при мінімізації видатків на вітчизняну Феміду. Адже навіть 532 справи на рік, з якими згодні змиритися у Кривому Розі, — це майже утричі більше за модельне навантаження.

До того ж, як кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. І прикро, що у ВРП погоджують такі штатні розписи, які, повторюючи за європейцями, інакше як посяганням на суддівську незалежність і не назвеш. Чи тимчасово на це можна не звертати уваги?